7 днів - 7 книжок #day3

Віктор Гюго «93 рік»

Останній роман Гюго, написаний за 12 років до його смерті. Війна, що була настільки спірною, наскільки ж священною. І одне місто, що повстало.

Сюжет: ми потрапляємо у 1793 рік –– рік повстання у місті Вандея під час Великої Французської революції, де зіштовхуються армії республіканців та монархістів. Панівні позиції обох армій займають представники одного роду, різні погляди яких на ситуацію в країні змушують їх забути про родинні зв’язки.

Це не історія про конкретні особистості. Лантенак і Говен – збірні образи, що уособлюють риси двох режимів, двох протидіючих сил, неспівпадіння цінностей яких перетворює цю війну на братовбивчу, коли з різних сторін барикад дядько та племінник бажають смерті одне одному. Дві моделі суспільства представлені Гюго як з негативної, так і позитивної сторони. На чиїй стороні правда – вирішувати тобі.

Висновок: 7\10. Однією з особливостей стилю Гюго є любов до детальних описів. Ті, хто читав «Собор Паризької Богоматері» знають, що на опис паризьких вуличок, фасаду собора, одягу блазнів на День дурнів та фоліанту Клода Фролло виділяються цілі розділи. В «93 році» присутній перелік імен всіх членів Конвенту та Паризької Комуни, кожного міста, захопленого республіканцями, надається план кожного будинку та селища на шляху героїв, а також родової фортеці Тург. Сприймається ця інформація важко. Мабуть, французське суспільство часів Гюго не потребувало жодних пояснень щодо історичних постатей чи подій, що згадуються в романі, але нам з вами ці деталі, скоріше за все, невідомі. Тому варто бути готовими до того, що інколи буде не дуже цікаво, на жаль. Але подача сюжету варта того, щоб взятись за цей твір.

Приємного прочитання!